План реагування на надзвичайні ситуації вихователя ЗДО
ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ
Кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну
Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.
Як підійти до розмови з дитиною про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?
Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину.
Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю («Котигорошко», «Чарівні історії про козаків» тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам'ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну.
Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни.
Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це...», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче.
Обмежте потік новин.
Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.
Зосередьте увагу на допомозі.
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та приносить стишення і психологічний комфорт.
Слідкуйте за станом дитини.
Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у ...(ім'я друга/подруги дитини?», «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».
Подбайте про себе.
Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.
Джерело: https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-talk-to-children-about-war
ПЕРША ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА
Запорука вашого спокою - готовність до непередбачуваних подій.
У будь-якій надзвичайній ситуації - зберігайте спокій. Укомплектована аптечка та вміння нею користуватись - одна із ланок такої готовності, пише Міністерство охорони здоров'я України та рекомендує укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації: природного, техногенного чи воєнного характеру.
Чи не у кожного з нас вдома є ліки чи засоби першої необхідності: знеболювальні, жарознижувальні, сорбенти тощо. Чи не у кожній оселі є термометр та бинти.
Отож, рекомендований вміст аптечки для чотирьох осіб та деякі особливості її застосування.
Перша медична допомога - це найпростіше, що роблять безпосередньо під час травмування та терміново після травми.
Оптимальний період надання першої медичної допомоги - 30 хв. після травми.
Діяти потрібно якомога швидше. Але пам'ятайте, допомога неспеціаліста до прибуття медичного працівника, не може замінювати собою допомогу з боку медичного персоналу.
Ця допомога обмежується тимчасовою зупинкою кровотечі, перев'язкою рани або опіку, іммобілізацією перелому нерухомою пов'язкою, заходами з оживлення, перенесенням та перевезенням потерпілого.
Вирішувати питання про доцільність або марність дій з надання допомоги надалі має право лише медичний працівник.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПІД ЧАС НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
- Усуньте дію на організм потерпілого небезпечних і шкідливих чинників (струм, одяг, що горить тощо).
- Оцініть стан потерпілого.
- Визначте характер травми, яка створює найбільшу небезпеку життю потерпілого, і діяти задля його порятунку.
- Виконайте необхідні заходи для порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновлення прохідності дихальних шляхів, штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинка кровотечі; іммобілізування місця перелому, накладання пов'язки тощо).
- Підтримувайте основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу.
- Викличте швидку медичну допомогу чи лікаря або транспортуйте потерпілого до найближчого лікарняного закладу.
Перевозити потерпілого можна лише, якщо його дихання та пульс стабілізувалися. У разі, коли стан людини не дає змоги його транспортувати, необхідно підтримувати його основні життєві функції до прибуття медичного працівника.
Як зупинити кровотечу та правильно накласти джгут
Методи контролю критичної кровотечі:
- Тампонування рани;
- Джгут;
- Тиснуча пов'язка;
- Прямий тиск на рану.
Прямий тиск на рану є найшвидшим та може використовуватися в якості тимчасової зупинки кровотечі. Частина тіла, на яку опираємося, повинна тиснути максимально, усією масою тіла. Прямий тиск можна використати як на старті, так і між маніпуляціями, якщо перша з них була невдалою.
Як надати першу медичну допомогу при кровотечі / Фото: Ukraine NOW
Як правильно накладати джгут
- Використовувати при масивних кровотечах з кінцівок, при ампутації чи частковій ампутації вище кисті чи ступні;
- Накладати джгут типу Cat можна на одяг;
- Якщо не можна візуалізувати місце кровотечі, джгут накласти максимально високо на кінцівку;
- Якщо краї рани можна чітко візуалізувати - накласти джгут на відстані 5-8 см вище рани;
- Якщо кровотеча не зупинилася, скористатися ще одним джгутом, який накладається впритул над першим;
- В зоні умовної безпеки записати час накладання джгута;
- Правильно накладений джгут може знаходитися на кінцівці до двох годин;
- Про правильно накладений джгут свідчить відсутність пульсу на периферії.
-
-
-
